Лубенська спеціалізована школа № 6

 
Ласкаво просимо на офіційний сайт | Welcome to the official site

Оголошення

   Вітаємо з початком

 навчань після канікул!

Цікавих уроків, позитивних

вражень, яскравих емоцій!!!

Головна arrow Новини arrow 20.06.2012 Так ми відпочивали
20.06.2012 Так ми відпочивали Надрукувати Надіслати електронною поштою
                Палюче сонце, обгоріла шкіра… Ви думаєте, це все про відпочинок у Криму? Виявляється, схожі проблеми є й у Карпатах. Синевирська погода дивувала кожного: від проливних дощів і не по-літньому холодного повітря  до палючого сонця, що обпікає шкіру. Закарпаття видалося нам незвичайним  місцем, ніби з іншої реальності.

                Мабуть, перше, що спало на думку після приїзду, -  слова з відомої пісні: «Я піду в далекі гори на широкі полонини…» Дивно було усвідомлювати, що все ніби створене для відпочинку: затишне селище, чудовий краєвид, гостинні люди. А чого варте саме лише меню: домашні вареники зі сметаною, млинці з вишнями, сиром, горіхами, сирні кульки з полуничним варенням, суп із кольорової капусти та пельменів і коронна страва -  «колдуни». М-м-м…, у мене знову слинки потекли, згадуючи про всю цю смакоту. Після прийому їжі навіть розмовляти важко було :) 

Image 

                Наша подорож розпочалася із візиту до музею під відкритим небом у селі Колочава. Відвідали типові для 18 ст. будинки, шинок, школу, побували на театралізованому дійстві. І, звичайно, не пропустили нагоди сфотографуватися з акторами:)

Image 

                Найбажанішою була поїздка на наймальовничіше озеро України - Синевир. Але все було не так то й просто. Ми потрапили під зливу,та чи могло це нас зупинити? Звичайно ж, ні. Величний пам’ятник Сині та Виру (закоханій парі, на честь яких назвали озеро) не залишив нас байдужими. 

Image 

                Далі був перший підйом на полонину. Сказати, що він справив незабутнє враження -це ніби промовчати . Кришталево чисте повітря, різнотрав’я… Ще й річка гірська трапилася з крижаною чистою водою. Краса та й годі. 

Image 

                Надивившись на всю цю велич, ми вирішили кинути виклик і піднятися на найвищу точку Синевира – гору Рожок (1511 м). Шлях був важкий і довгий, але, глянувши з висоти пташиного польоту навкруги, стало зрозуміло для чого ми це все робили.  І ви теж можете в цьому переконатися. 

Image 

                Було ще багато-багато цікавого, але який сенс розповідати все, коли можна поїхати й самому все перевірити? ;)

                P.S.  Дякуємо Юлії Василівні за цю неймовірну подорож (Ваші випускники).

Матушко Марина

випускниця 2012 року :)

 

Авторизація






Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація

Погода


[+]
  • Narrow screen resolution
  • Wide screen resolution
  • Auto width resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size
  • default color
  • blue color
  • green color