Лубенська спеціалізована школа № 6

 
Ласкаво просимо на офіційний сайт | Welcome to the official site

Оголошення

     Оголошується

    ПРИЙОМ ЗАЯВ 

       майбутніх

   першокласників

   з 10.05 по 31.05

Головна arrow На допомогу вчителю arrow Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 – 2013 н. р.
Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку в 2012 – 2013 н. р. Надрукувати Надіслати електронною поштою


 

 

Методичні рекомендації

щодо проведення Першого уроку в 2012 ­- 2013 навчальному році

за темою: «Полтавщина – мій рідний край»,

 присвячений 75-річчю утворення Полтавської області

 

Новий 2012/2013 навчальний рік в освітніх закладах України розпочнеться з урочистостей, присвячених Дню знань. Використання розмаїття етнічних культурних надбань регіонів нашої країни: пісні, вірші, танці – прикрасить свято та надасть можливість скористатись нагодою ознайомлення з особливостями національного складу України.

Полікультурність майбутнього громадянина виховується шляхом встановлення доброзичливих, позитивних взаємовідносин між учнями різних національностей, відпрацювання навичок поведінки, які базуються на розумінні, терпимості, компромісі, самоповазі та повазі до оточуючих (лист МОНМСУ від 27.07.2012 № 1/9-530 «Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи»).

Становлення суверенної держави і громадянського суспільства неможливі без розвитку регіонів з їхнім економічним і культурним розмаїттям.   Наш край – один із них.

Полтавщина  дивної краси куточок України, історія якого сягає глибини тисячоліть. Її небезпідставно називають духовним центром України, маючи на увазі провідну роль краю у процесі національного відродження. Наш край знаний на весь світ як такий, що дав людству понад 800 усесвітньо відомих імен, невтомних трударів, геніальних учених, талановитих митців і письменників, громадських діячів та політиків, життя і праця яких істотно вплинули на розвиток суспільства.

Споконвіку на полтавських родючих чорноземах люди ростили хліб. Нині регіон відомий також своєю розвинутою інфраструктурою і промисловістю, потужним будівельним, нафтогазовидобувним та переробним комплексами, розгалуженими транспортними розв’язками. Сьогоднішнє обличчя й основне багатство Полтавщини - це її люди, які завжди, незважаючи на складнощі становлення держави, зміни у суспільно-політичному житті та політичні вітри, працюють в усіх виробничих сферах, на науковій ниві, розвивають вітчизняну медицину, відроджують національне мистецтво, сприяють оновленню й розквіту рідної землі, є продовжувачами та носіями традицій славних батьків-прадідів.

Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 23 липня 2012 року № 328 «Про підготовку та відзначення 75-річчя від дня утворення  Полтавської області» рекомендуємо Перший урок у 2012 – 2013 навчальному році  присвятити 75-річчю утворення Полтавської області.

Метою Першого уроку у 2012 – 2013 навчальному році є:  узагальнення знань історії, культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів; розуміння важливості української мови як основи духовної культури нації; виховання почуття патріотизму, розвиненої правосвідомості, культури міжетнічних відносин; формування толерантного ставлення до представників інших народностей, шанобливе ставлення до їх культури, релігій, традицій.

Зміст першого уроку в цьому навчальному році слід підпорядковувати реалізації таких завдань:  поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяти вихованню патріотизму учнівської та студентської молоді, зміцненню  громадянських якостей; на прикладах основних подій показати становлення Полтавської області як однієї з провідних областей незалежної Української держави, окреслити її вагому частку в історії, культурі, економіці, науці держави, особливо у галузі кораблебудування; формування в учнів етнічної та національної самосвідомості, мовної культури, духовної єдності населення усіх регіонів області, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій.

Форма проведення Першого уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, усний журнал, конкурс-інсценізація, диспут, брейн-ринг, сократівська бесіда, презентація, круглий стіл, прес-конференція, відкрита кафедра, творчий портрет, тематичний діалог, інтелектуальна гра тощо).

Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою.

Особливу увагу треба приділити проблемам усебічного розвитку культури міжетнічного спілкування, рішучого подолання проявів націонал-нігілізму та націонал-шовінізму, усунення причин, що їх породжують. Необхідно звернути увагу старшокласників, що свідомий громадянин України є насамперед морально стійкою людиною, яка веде здоровий спосіб життя, є працьовитою, милосердною людиною, без шкідливих звичок тощо.          

 Бажано ознайомити учнів з історією української національної символіки та символікою рідного краю.

У процесі підготовки до Першого уроку для учнів початкової школи важливо добирати матеріал, що сприятиме формуванню здатності дитини усвідомлювати приналежність до української держави, шанувати історію і мову свого народу, поважати батьків, знати культуру свого краю, дотримуватись моральних й етичних норм спілкування.

Оскільки в молодшому віці у дітей домінує образне мислення, враховуючи психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, бажано надати перевагу ігровим формам роботи, діалогічному спілкуванню. Під час проведення Першого уроку найхарактернішими можуть бути такі форми роботи: ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, інсценування, гра-бесіда, екскурсія, ігрова вправа, уявна подорож, перекличка повідомлень.

Елементами уроку можуть бути вікторина «Полтавщина в загадках, прислів’ях та приказках», конкурс на кращий віночок пісень рідного краю «Заспіваймо пісню веселеньку», виставка дитячих малюнків тощо.

 Можна познайомити дітей з гербаріями рідного краю, організувати екскурсії в природу – «Зелений світ Полтавщини» тощо.

Використання наочності на Першому уроці в початковій школі є обов’язковим. Такими матеріалами можуть стати репродукції краєвидів Полтавщини, національне вбрання свого регіону, портрети відомих діячів історії, політики, культури, фотокартки самих дітей, їхніх родин.

Зміст уроку для учнів основної школи рекомендуємо спрямувати на формування патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правової й політичної культури, усвідомлення взаємозв’язку власної долі з долею Батьківщини, шанобливого ставлення до батьків, учителів, громади, символіки держави та свого краю, архітектурних пам'яток, об'єктів історичного і географічного краєзнавства.

На уроці в основній школі можна започаткувати проектну діяльність під гаслом «Велична і свята моя рідна земля», оголосити проведення акцій, творчих конкурсів пісень, творів, віршів, театральних композицій: «Полтавщина неповторна, єдина, свята», збір інформації «Славні імена Полтавщини» (про видатних діячів минулого та сьогодення рідного краю), турнір шкільних поетів.

Урок для учнів старшої школи доцільно розпочати  коротким екскурсом в історію рідного краю,  висвітлити сучасний спосіб організації життєдіяльності суспільства, спосіб життя і виховання в сім’ї. Підкреслити, що любов до рідного краю, повага до батьків, знання свого родоводу є джерелом, що живить патріотизм молодої людини, її любов до Батьківщини.

Презентація матеріалів про культурно-етнографічні особливості населення Полтавщини, історичні події на її території, світоглядні уявлення, вірування свого регіону через призму загальноукраїнської й світової культури сприятиме формуванню ціннісного ставлення до Батьківщини та свого краю, рідної мови як духовної цінності, активної громадянської позиції, ідентифікації себе з українським народом.

Завданням учителя є максимальне використання потенціалу знань учнів, їхніх творчих здібностей та обдарувань. Педагог повинен звернути увагу на культуру спілкування, стимулювати розвиток гуманних якостей учнів. Вони повинні чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку і бути почутим.

Підбираючи матеріал до уроку, педагоги повинні врахувати і географічний принцип: використати історію свого села, міста, відомих земляків минулого та сучасності, звернутися до джерел народної пам’яті.

Рекомендуємо на першому уроці розкрити питання розвитку економіки, освіти, охорони здоров’я, духовної культури, туризму, надбань традицій.

Змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: учасники історичних подій, політичні діячі, письменники, знавці і шанувальники історії рідного краю, вчені.

 З метою підвищення емоційного сприйняття у процесі проведення  Першого уроку рекомендується використовувати музичні та літературні твори, відеоролики, мультимедійні презентації, фрагменти документальних фільмів, які висвітлюють минуле та сьогодення Полтавщини, рідного міста, селища, села.

Учителю варто звернути увагу на додаткове святкове оформлення класної кімнати, залучити до роботи учнів, батьків.

 У бібліотеках закладів освіти рекомендуємо організувати  ілюстровані виставки художньої та мемуарної літератури, присвячені  75-річчю утворення Полтавської області.

Результатом уроку повинно стати розуміння учнями, що історія Полтавщини не проста, яка йдучи тернистими шляхами, через століття крізь сутінки бездержавності та колючий дріт дозволила миколаївцям пронесли почуття національної ідентичності та єдності.

Додаткові матеріали:

Географічні відомості про Полтавську область

Полтавська область - це одна iз 25 областей України, яка розташована на лiвому березi Днiпра, його середнiй течiї, i займає площу 28,8 тис.кв.км. Протяжнiсть територiї з пiвночi на пiвдень 213,5 км, а iз заходу на схiд 245 км.

Область знаходиться мiж 50° 33' i 48° 45' пiвнiчної широти та 32° 05' i 35° 30' схiдної довготи.

Межує Полтавщина з Чернiгiвською, Сумською, Харкiвською, Днiпропетровською, Кiровоградською, Черкаською i Київською областями.

Область має вигiдне фiзико-географiчне положення, рiвнинний рельєф, помiрний континентальний клiмат, чорноземнi грунти та густу мережу рiчок i значнi запаси мiнеральних ресурсiв. Розвитку господарства нашої областi сприяє i вигiдне економiко-географiчне положення. Розташування у басейнi Днiпра, густа мережа залiзничних та автомобiльних шляхiв, повiтряне сполучення сприяють розвитку зв'язкiв областi iз iншими областями та країнами.

За кiлькiстю населення Полтавщина займає 11 мiсце серед областей України i на її територiї проживає близько 1700 тис. чоловiк. Нацiональний склад населення однорiдний, українцiв близько 90%. Густота населення 60 чоловiк на кв.км. Приблизно 1000 тис. чоловiк населення областi це жителi мiст. Вiкова структура i мiського, i сiльського населення областi характеризується постарiнням. Жiноче населення переважає над чоловiчим. В областi налiчується 1858 сiл i 36 мiських поселень.

Полтавська область є помiрно заселеною i на її територiї нараховується близько 900 тис. чоловiк трудових ресурсiв, основна частина яких зайнята у галузях матерiального виробництва.

За структурою господарства Полтавська область належить до iндустрiально-аграрних. У сукупнiй валовiй продукцiї промисловостi i сiльського господарства частка промисловостi становить близько 60%. Серед областей України Полтавщина видiляється залiзорудною, паливною, машинобудiвною i легкою промисловiстю та агропромисловим комплексом з розвинутою харчовою промисловiстю, буряко-цукровим виробництвом, зерновим господарством та м'ясо-молочним тваринництвом.

Полтавчани виробляють бiльше 14 % залiзної руди, близько 33 % природного газу, до 9 % електродвигунiв, приблизно по 20 % легкої i харчової промисловостi, а також 10 % цукру.

Виробництво вантажних автомобiлiв наближається до 100 %. Провiдними галузями промисловостi є машинобудування i металообробка, паливна, харчова i легка промисловості, провiдне значення мають автомобiльна i електротехнiчна.

Історичний нарис про Полтавщину

Освоєння земель території сучасної Полтавщини припадає на добу стародавнього кам'яного віку - пізнього палеоліту (35-11 тис. р. до н.е.). На цей час місцеве населення вже досягло відносно високого рівня обробки каменю для виготовлення знарядь праці, воно займалося збиральництвом та колективним полюванням, згодом - землеробством, скотарством і рільництвом.

На початку нашої ери Полтавщина входила до земель розселення стародавніх східнослов'янських племен. Унаслідок археологічних досліджень знайдені залишки їх поселень та пам'яток матеріальної культури. Проте на території області зустрічаються  сліди перебування неслов'янських народів.

За часів Київської Русі територія Полтавщини входила до складу Переяславської землі, яка пізніше стала князівством. Вона була заселена племенами сіверян і полян. За великого князя Володимира Святославовича (980-1015) на території краю розпочалося будівництво низки фортець, які склали Посульську оборонну лінію. У давньоруських літописах ХІ-ХІІІ століть згадуються: Хорол, Говтва, Лубни, Горошин, Пісочин, Пирятин, Луком'є, Лохвиця та інші укріплені міста. Полтава вперше згадується під назвою Лтава у 6682 р. У перерахунку на наш сучасний січневий календар це означає 1173 р.

Економічний і культурний розвиток Переяславщини, як і інших земель, в ХІІІ ст. був перерваний монголо-татарською навалою. Вірогідно, тоді ж монгольські завойовники зруйнували і Лтаву (Полтаву), бо тривалий час в історичних документах відомості про неї не зустрічаються.

Упродовж ХІV-XVІ ст. територія Полтавщини знаходилася під владою литовських, а пізніше - після Люблінської унії 1569 р. - польських феодалів.

На карті України, складеній у другій половині ХVІ ст. французьким інженером Бопланом, який перебував на польській службі, в межах сучасної Полтавщини позначено понад 300 поселень, серед яких були міста, слободи, села. Це свідчить про значне заселення цих місць.

Жорстока експлуатація і національне гноблення з боку литовських та польських феодалів упродовж тривалого періоду викликали відчайдушний опір у місцевого населення. Не витримуючи знущань, найактивніша частина селянства прямувала за межі польських володінь, утворюючи за Дніпровськими порогами Запорізьку Січ, брала участь у збройних виступах проти своїх гнобителів. Так, найбільшими виступами населення проти польської шляхти на Полтавщині стали повстання: Тараса Трясила (1630), Павла Павлюка (1637), Якова Острянина (1638).

У ході Визвольної козацької війни під проводом Б.Хмельницького Полтавщина не виступала головною ареною військових подій. Лише на початковому етапі війни, у травні 1648 р., селянсько-козацькі загони, що діяли на теренах Полтавщини, розгромивши шляхетсько-польські війська, визволили Переяслав, а згодом (на початку червня) і Лубни, де містилася фортеця Яреми Вишневецького. Упродовж найближчих років - це один із головних регіонів Лівобережжя, який став надійним тилом, звідки черпалися людські резерви та йшло постачання (продовольством, порохом) для армії Б.Хмельницького.

Першими паростками української державності у ході Визвольної війни ставали нові військові та адміністративні органи управління. На заклик Б.Хмельницького з 1648 р. на Лівобережній Україні почали утворюватися адміністративно-політичні та судові органи влади: певна територія виставляла декілька сотень повстанців, які об'єднувалися в полк. На теренах Полтавщини було створено 7 таких полків - Переяславський, Кропивенський (Іркліївський), Прилуцький, Лубенський, Миргородський, Гадяцький (Зіньківський), Полтавський. У 1763 році в межах полків було запроваджено також поділ на повіти.

Після Переяславської угоди 1654 року швидко відбувалися зміни у стані землевласників - монастирів, української шляхти та козацької старшини, володіння яких стрімко зростали. Значна кількість колишніх маєтків магнатів Потоцьких перейшла до одного з прибічників Виговського - Юрія Немирича. До його володінь увійшли Кременчук, Кобеляки, Перевалочна, Нові Санжари. Ранговим володінням гетьмана стало м.Гадяч з околицями.

Із перерозподілом землеволодінь відбувалося захоплення влади козацькою старшиною і в полкових містах (Переяславі, Лубнах, Гадячі, Полтаві), значимість яких опісля військових подій невпинно зростала. Ці міста швидко набували ваги центрів південної торгівлі з Росією, Польщею, Литвою, Кримом; водночас збільшувалася їх територія, зміцнювалися фортечні споруди. Лише у Полтаві протягом цього короткого часу на стратегічно важливій місцевості почалося будівництво Хрестовоздвиженського монастиря (1650), першого мосту через р.Ворсклу (1650), на другу половину ХVІІ ст. припадає і спорудження більшості підземних ходів, які входили до системи укріплень полкового міста.

Визвольна війна українського народу 1648-1654 рр. глибоко відбилася на подальшій колонізації краю. Успіхи та невдачі козацької війни, репресії після поразок (особливо жорстоких на Брацлавщині та Подолі) відкрили широкий хід до чисто народної колонізації з Правобережної на Лівобережну Україну, зокрема на Полтавщину. Значне козацьке переселення на південно-східну частину краю згодом і спричинило до появи таких повітів, як Кременчуцький, Хорольський, Миргородський, Зіньківський, Кобеляцький.

Чимало козацьких ватажків краю проявило себе у збройній боротьбі з польською шляхтою. Серед них і найближчий сподвижник Богдана Хмельницького, полтавський полковник Мартин Пушкар, який залишився вірним гетьманові і після його смерті. Коли купка козацької старшини на чолі із І.Виговським зробила спробу відновити на Україні панування польських магнатів, М.Пушкар очолив народне повстання. Навесні 1658 року воно охопило Гадяч, Миргород, Зіньків. І хоч повстання з допомогою кримських татар було придушене, а багато населених пунктів (Полтава, Диканька, Опішня, Зіньків) зазнали жахливого спустошення, наміри козацької верхівки пропольської орієнтації не були здійснені.

Кровопролитні війни, в яких брало участь місцеве населення, закінчилися Андрусівським перемир'ям 1667 р., за яким Лівобережна Україна залишилася у складі Росії. Згодом ця домовленість була підтверджена "Вічним миром" 1686 р. Незважаючи на руйнування і спустошення, викликані війною, друга половина XVІІ ст. все ж стала періодом швидкого розвитку продуктивних сил у сільському господарстві, ремеслі та промисловості.

Жорстока імперська політика російських царів сприяла тому, що вже на середину XVІІІ ст. на Лівобережній Україні, у тому числі й на Полтавщині, з'являються великі маєтки російських дворян. Згідно із царським указом у 1875 році козацька старшина була фактично зрівняна в правах з дворянством, що мало на меті подальшу централізацію держави.

Після ліквідації полків у 1782 році окремі частини території Полтавщини входили спочатку до намісництв (Київського, Чернігівського, Катеринославського) та Новоросійської губернії, потім до новоствореної Чернігівської губернії (з 1797 року - Малоросійська), у 1801 році - до Малоросійського генерал-губернаторства.

Згідно із указом Сенату від 27 лютого 1802 р. була створена Полтавська губернія, до складу якої спочатку входило10 повітів: Гадяцький, Золотоніський, Кременчуцький, Лубенський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Хорольський. В цьому ж році було створено ще 2 повіти: Костянтиноградський та Миргородський, згодом (27 березня 1803 р.) - ще три: Зіньківський, Кобеляцький, Лохвицький. Таким чином до складу Полтавської губернії стало входити 15 повітів загальною площею понад 43 тис. квадратних верст. Без особливих змін такий адміністративно-територіальний поділ губернії проіснував до 1917 р. На час утворення губернії на історичній Полтавщині проживало 1 343 029 чол.

Урочисте відкриття Полтавської губернії відбулося 9 березня 1802 року. Того дня з цієї нагоди відбувся молебень, обід у губернатора, а ввечері - концерт та вечеря.

Із здобуттям статуту губернського міста Полтава швидко забудовувалась, і незабаром у центральній її частині з'явилися губернаторський дім, віце-губернаторський дім, будинок дворянського зібрання, корпус для розміщення присутствених місць, поліцейське управління, міська Дума, будинок кадетського корпусу. Набували нових, більш сучасних архітектурних рис, і повітові центри губернії: Миргород, Лубни, Переяслав, Пирятин, Ромни.

Основна маса населення губернії - селяни і козаки займалися переважно рільництвом і скотарством. Розвивалися ремесла. Вже на початку ХІХ ст. в повітових містах працювало близько 3 тис. ремісників: шевців, кравців, столярів, мідників. Значна частина селян, не пориваючи із землеробством, займалася різними промислами: у Зіньківському й Гадяцькому повітах - чинбарством і шевством, у Полтавському - бондарським промислом, у Миргородському - виготовленням коліс, в Опішні виробляли глиняний посуд, а в Решетилівці обробляли смушки. Значну частину продукції продавали часто на віддалених ринках, що свідчило про досить високий рівень торгових відносин. Чимало селян-кріпаків працювало на поміщицьких підприємствах. За неповними даними, на початку ХІХ ст. на Полтавщині діяло 35 промислових підприємств, серед яких переважали селітряні буди, миловарні, суконні фабрики, цегельні заводи.

1828 року у с. Бодаква Лохвицького повіту став до ладу перший цукровий завод поміщика Майорова. А напередодні реформи 1861 року в губернії уже діяло 16 суконних підприємств, 71 селітрова буда, 18 цукрових, 10 шкіряних, 7 миловарних, 14 цегельних заводів. Кременчук поступово ставав центром виробництва сільськогосподарських машин.

Позитивні зрушення відзначались на Полтавщині і в другій половині ХІХ ст., коли відбувався перехід від мануфактурного до промислового виробництва. З будівництвом залізниць (у 1869 році Крюків було з'єднано з Одесою, а в 1870 р. - Кременчук з Харковом) виникали нові промислові підприємства та розширялася торгівля. На зламі ХІХ-ХХ ст. на Полтавщині вже діяло 841 підприємство з кількістю робітників 9211. Крім того, 77,5 тис. осіб в губернії було зайнято у ремісничому виробництві та промислах.

Під час Першої світової війни відбувалося катастрофічне погіршення становища населення, що призводило до його активної участі у революції 1917-1921 рр. Відразу після Лютневої революції 1917 року в губерніїї виникли ради. Водночас, створювалися органи Тимчасового Уряду - комісаріати та громадські комітети. Значну підтримку населення в цей період мала і Українська Центральна Рада.

Вступ німецьких військ на Полтавщину весною 1918 року, після тривалого періоду політичного хаосу та більшовицького терору, був сприйнятий населенням з надією на стабільність та правопорядок. Проте сподівання ці не справдилися і, передусім, через земельну політику гетьманського уряду, який прийняв закон про тимчасові ліквідаційні комісії (губернські і повітові), які повинні були визначити і повернути землевласникам все пограбоване в них під час правління Центральної Ради та більшовиків майно, відшкодувати заподіяні збитки, в тому числі і за посіви, зроблені селянами на поміщицьких землях. І все ж, кількамісячна політична і військова стабілізація в краї сприяла утвердженню національної свідомості поміж населення, піднесенню національно-культурного життя. У короткий період національного державотворення в губернії відкрилася ціла мережа різних освітніх та культурно-просвітницьких інституцій, серед яких найпомітнішими стали Полтавський університет та історичний архів Полтавщини.

У грудні 1919 року на всій території Полтавщини була встановлена радянська влада, яка намагалася якнайскоріше ліквідувати наслідки економічної розрухи - покінчити з голодом, безробіттям та безпритульністю. Однак, незважаючи на значний ентузіазм найбідніших верств населення та ідеологічний диктат більшовиків, зробити це вдалося лише частково (у 1927 році державні та кооперативні підприємства Полтавщини змогли дати лише 93,5% промислової продукції довоєнного рівня) і то лише при певному відступі від головних ленінських принципів.

Глобальні процеси індустріалізації, а потім і колективізації відбувалися, як і в інших місцях, в умовах терору та репресій. Винятково жорстоким щодо селянства став, наприклад, такий захід по "активізації" хлібозаготівель в 30-х роках, як занесення сіл, що надто повільно здавали хліб державі, на "чорні дошки". У таких селах заборонялась торгівля, із сільських споживчих товариств вивозились всі промислові і продовольчі товари, а щоб одноосібники чи колгоспники не могли купити щось із харчів у сусідніх селах чи місті, виїзд за межі даного села заборонявся. Першими селами Полтавщини на "чорну дошку" були занесені: Лютенька Гадяцького району, Кам'яні Потоки Кременчуцького району, Попівка Миргородського району. Населення цих сіл фактично було приречене на вимирання.

За далеко неповними підрахунками дослідників "великий перелом" у сільському господарстві, репресії, голодомор 1932-1933 рр. коштував полтавському краєві близько мільйона демографічних втрат населення.

У 1923-37 роках було проведено кілька адміністративних реформ, остання з яких привела 22 вересня 1937 року до створення Полтавської області.

У вересні 1940 р. за адміністративно-територіальним поділом до складу області входило 44 райони: Великобагачанський, Великокринківський, Гадяцький, Гельмязівський, Глобинський, Градизький, Гребінківський, Диканський, Драбівський, Згурівський, Зіньківський, Золотоніський, Іркліївський, Карлівський, Кишеньківський, Кобеляцький, Ковалівський, Козельщинський, Комишнянський, Котелевський, Лазірківський, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Нехворощанський, Новосанжарський, Оболонський, Опішнянський, Оржицький, Петрівсько-Роменський, Пирятинський, Покровсько-Багачанський, Полтавський, Решетилівський, Семенівський, Сенчанський, Хорольський, Чорнобаївський, Чорнухинський, Чутівський, Шишацький, Яготинський.

Станом на 1937 р. на території Полтавської області значилось 224 промислових підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. У передвоєнні роки в області створювалися нові галузі промисловості, особливо машинобудівна і легка. Працювали такі великі промислові підприємства, як Крюківський вагонобудівний завод, Полтавський паровозоремонтний та машинобудівний ("Метал") заводи, Лубенський "Комунар", Лохвицький цукровий завод, Кременчуцький завод шляхових машин, Полтавська прядильна фабрика, Кременчуцька суконна фабрика. За даними Всесоюзного перепису 1939 р. в області налічувалось 2 263 159 жителів.

Величезних матеріальних та людських втрат зазнала Полтавщина в період Великої Вітчизняної війни. 18 вересня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили Полтаву, а 13 жовтня окупували всю область. Новий окупаційний режим тривав довгих 2 роки.

Проте, з окупацією краю не припинилася боротьба населення проти німецько-фашистських загарбників. У тилу ворога упродовж 1941-1943 рр. діяло 39 партизанських загонів і груп, понад 70 підпільних та патріотичних організацій. У Полтаві, наприклад, діяли підпільні групи на чолі з Т.Сіриченком, П.Токарем, А.Тараном, Я.Мисецькою, молодіжна група "Нескорена полтавчанка". У Кременчуці боротьбу проти окупантів вели 6 підпільних груп, серед них "Набат" та "Патріот Батьківщини".

Війна і окупація завдали величезних матеріальних збитків краю. Були зруйновані промисловість і сільське господарство, знищено житловий фонд у містах, перетворені в руїни заклади медицини, освіти, культури. На території області окупанти створили 48 таборів для полонених. Найбільші з них - у Полтаві, Кременчуці, Градизьку, Хоролі, Лохвиці, Лубнах, Котельві, Чорнухах. Найстрашнішою серед цих катівень була так звана "Хорольська яма", де загинуло понад 100 тис. полонених. За період окупації було спалено 355 населених пунктів, знищено 221895 чол., понад 156 тис. цивільних громадян було вивезено гітлерівцями на каторжні роботи до Німеччини. Особливо постраждали Полтава, Кременчук, Диканський, Чутівський, Полтавський, Шишацький, Котелевський та Решетилівський райони. Німецько-фашистські загарбники завдали збитків Полтавщині більш ніж на 50 мільярдів карбованців у вимірах того часу.

З перших днів визволення Полтавщини (жовтень 1943 року) почалася відбудова народного господарства області і до кінця 1943 року в області вже почали працювати 327 підприємств, 2484 колгоспи, 77 МТС, 53 радгоспи, 1422 школи, 356 лікувальних закладів.

У відбудовний період (1945-50 рр.) була створена матеріальна база, на основі якої продовжували розвиватися промисловість, транспорт, сільське господарство. Станом на 1950 р. виробництво промислової продукції Полтавщини досягло 82% довоєнного рівня, а рівень механізації сільськогосподарських робіт перевищив довоєнний. У цей період було реконструйовано та розширено старі підприємства - полтавські паровозоремонтний і турбомеханічний заводи, Кременчуцький завод шляхових машин, Лубенський завод "Комунар", Полтавську прядильну фабрику, а також Лохвицький цукровий комбінат.

Протягом 50-70-х років відбувся ряд змін адміністративно-територіального устрою, внаслідок чого область стала поділятися на 25 сільських районів.

У період 80-х років на Полтавщині швидкими темпами розвивалися нафтогазодобувна, нафтопереробна, хімічна, гірничорудна, автомобільна, електротехнічна, текстильна промисловість.

Сьогодні широко проводиться робота, спрямована на реструктуризацію економіки області, особлива увага звертається на стабілізацію комплексу, розвиток машинобудування, розширення випуску товарів народного споживання.

Полтавщина сьогодні

21-шу річницю незалежності Полтавщина зустрічає у дружньому колі достойними здобутками у сфері економіки, соціальної політики, культури і духовності. Це результат професійного підходу до організації процесів життєдіяльності, об’єднання зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та всього населення, високої відповідальності усіх членів територіальної громади. А в пергу чергу – завдяки невтомним рукам трудівників славного полтавського краю.

Полтавщина змогла досягти того, що більшість проблем, нагромаджених до 2010 року, вирішено або ж у стадії вирішення.

На початку 2010 року область мала борги із заробітної плати на загальну суму до 50 мільйонів гривень.  За два роки скорочено борги із заробітної плати до 15 млн. грн.  На економічно активних підприємствах за ці роки заборгованість зменшена на  90% (з 25 млн. грн. до 2 млн. грн.)

На сьогодні майже 80% заборгованості із виплати заробітної плати мають підприємства-банкрути.

В області постійно зростає заробітна плата, яка на сьогодні складає майже  2900 грн.

У 2009 році в області, та й у країні в цілому, доходило до того, що нічим було виплачувати пенсії. У більшості підприємств поряд із боргами із зарплат росли борги до Пенсійного фонду. В той час країна успішно проїдала кредити МВФ.

У результаті реалізації нової соціальної стратегії влади середній розмір трудової пенсії в області протягом півріччя нинішнього року зріс на 192 грн., або майже на 17%, і становить нині 1330 грн.

Сьогодні Пенсійний фонд України у Полтавській області  має бюджет 7,3 млрд. грн. Одним із головних здобутків органів Пенсійного фонду України в області у першому півріччі 2012 року стало  виконання на 102% плану надходження власних коштів.

В області постійно приділяється увага підвищенню якості та розширенню аспекту надання соціальних послуг одиноким громадянам похилого віку, інвалідам.

            У 2010-2012 роках запроваджено 14 нових видів соціальних послуг, всього їх надається понад 70 видів.

Максимальна увага приділяється наданню соціальних послуг на безоплатній основі. На звільнення від сплати за надання послуг особам, які мають рідних, але у зв’язку з певними життєвими причинами ті не можуть забезпечити необхідний догляд за ними, передбачено понад 200 тис. грн. у місцевих бюджетах.

Для забезпечення доступності соціальних послуг мешканцям сільських населених пунктів, активізовано роботу із створення філій відділень у віддалених населених пунктах. До кінця 2012 року таких філій буде діяти 32, з них 22 -створені протягом 2010-2012 років.

З метою стабілізації рику праці та розширення сфери зайнятості в області реалізується Програма зайнятості населення Полтавської області на 2012-2013 роки. Нею передбачено розвиток підприємницької діяльності та самозайнятості населення, створення нових та збереження існуючих робочих місць, забезпечення продуктивної зайнятості на підприємствах та інші заходи, які спрямовані на зменшення безробіття в області.

Реалізація програми дозволила створити у області за перші 6 місяців 2012 року понад 18 тис. нових робочих місць. Також в області проводиться активна робота щодо зменшення рівня безробіття. На цей час чисельність незайнятих громадян склала 21 тис. осіб, а у 2011 році цей показник становив майже 29 тис. осіб.

Кількість малих підприємств в області збільшилась до 8,4 тис. одиниць. Серед регіонів України за цим показником Полтавщина зайняла 8 місце.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств склав               13,7 млрд. грн., ріст до 2010 року становить 7%, або 12,5 %  від загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) суб’єктами господарювання області.

Аналіз фінансових результатів діяльності малих підприємств за 2011 рік показав, що майже 70% з них були прибутковими (у 2010 році – 58%)  і одержали понад один мільярд гривень прибутку.

Внесення змін до Податкового кодексу України та впровадження спрощеної системи оподаткування сприяли детінізації діяльності малого і середнього бізнесу. Відбуваються якісні зміни в галузевій структурі підприємництва. На сьогодні домінують виробнича галузь та послуги.

За 2011 - 6 місяців 2012 року на 15% забезпечено ріст реальної заробітної плати в секторі малого бізнесу, рівень безробіття зменшився до 2,5%.

Протягом минулого року переглянуто біля 7 тис. регуляторних актів органів місцевого самоврядування, понад 3 тис. скасовано. Це позитивно вплинуло на активність підприємницької діяльності.

Продовжується розвиток дозвільної системи області, яка об’єднує 30 дозвільних центрів -  25 у районах та 5 в містах обласного підпорядкування. У 2011 році м. Полтаві відкрито Єдиний дозвільний центр, що набув статусу обласного та працює за принципом ,,єдиного вікна”. В його роботі беруть участь представники 18 регіональних та  7 міських дозвільних органів.

В області  проведено ряд заходів, спрямованих не насичення споживчого ринку, стабілізацію цін, організацію виробництва товарів масового споживання, щоб громадяни могли придбати  необхідні товари за доступними цінами. 

Впроваджено систему ярмарків, де продукція реалізується за ціною виробника без накруток і надбавок. Всі райони області долучилися до цієї роботи, яка була схвально прийнята мешканцями області, особливо пенсіонерами.

            У 2010 році проведено 1340 ярмарків, у 2011 році – майже 1500 ярмарків., у I півріччі  поточного року в містах та районних центрах області відбулося 673 ярмарки.

            Створюються умови для розвитку фермерської торгівлі. У всіх містах обласного значення та районах області щосуботи проходять ярмарки під гаслом «Субота – день фермера».

Підписано ряд меморандумів облдержадміністрації з виробниками хліба й хлібобулочних виробів про стабілізацію цін на соціальні сорти хліба. Знайдено порозуміння між виробниками зерна та переробними підприємствами, у результаті чого ніхто не залишився у програші, а населення має стабільні ціни на хліб.

Внаслідок цих та інших заходів цінова ситуація на продовольчому ринку області є стабільною. Протягом 2010-2012 років спостерігається зниження інфляції,  а за підсумками I півріччя  2012 року спостерігається дефляція на 0,2%.

З метою підвищення безпеки життєдіяльності населення області активізовано роботу із впровадження природоохоронних заходів та збереження чистого довкілля. У 2011 році проведено фінансування природоохоронних заходів з обласного бюджету на суму понад 4 млн.грн.

Протягом 2011-2012 років з території області вивезено більше семисот тонн непридатних та забороненних для використання хімічних засобів захисту рослин, на що витрачено 4,5 млн.грн. з державного та 18 млн.грн. – з обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Повністю очищенні від отрутохімікатів 7 районів області.

За останні 3 роки створено три з половиною тисячі гектарів нових лісів.

Останні роки на Полтавщині стали періодом відновлення інфраструктури сільських населених пунктів, яких в області переважна більшість. Ми ініціювали і перші в Україні минулого року прийняли обласну Програму соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської. Її виконання дало можливість досягти вагомих результатів. В селах області відкрито 68 дитячих садків та ще 300 відремонтовано, збудовано, відновлено та відремонтовано 473 школи, 281 медичний заклад, 409 будинків культури, 270 спортивних об’єктів, 343 об'єкти торгівлі. На зазначені цілі витрачено майже 140 мільйонів гривень.

Результати реалізації програми позитивно позначаються на рівні життя населення, сприяють відродженню сільських населених пунктів. Тому ми продовжили цю програму на 2012 рік, заклавши на її фінансування таку ж суму коштів.

Успішно реалізується Комплексна програма розвитку освітньої галузі Полтавської області на 2011-2015 роки, прийнята в рамках впровадження економічних реформ, ініційованих Президентом України. З обласного бюджету на її реалізацію передбачено понад 107 млн. грн. 

Досить ефективною формою забезпечення доступності сільських дітей до якісної освіти є створення освітніх округів.

В області створено 75 освітніх округів, які охоплюють близько 30 тис. дітей. До 1 вересня буде створено ще 13. Цьому сприяє успішна реалізація програми «Шкільний автобус». Придбано 236 автобусів, з них 97 - за кошти державного бюджету, 41 з яких отримали в липні поточного року.

Організовано підвозяться до місця навчання 99% учнів сільської місцевості.

Також прийнята Регіональна програма розвитку професійно-технічної освіти Полтавської області на 2012-2015 роки, на реалізацію якої виділено 1 млн. грн. з обласного бюджету. Це дасть можливість удосконалити підготовку робітничих кадрів.

Підвищується якість та конкурентоспроможність освіти. У школах області працюють близько 10 тис. сучасних персональних комп’ютерів  (проти 8,3 тис. у 2010 році), обладнано 780 навчальних комп’ютерних комплексів, функціонують 123 сучасні навчальні кабінети природничо-математичного циклу.

Позитивної тенденції набуває робота щодо відновлення дошкільних навчальних закладів.

 За 2010-2012 роки відновлено роботу та створено у пристосованих приміщеннях 71 дошкільний навчальний заклад, що дало можливість 86% дітей охопити дошкільною освітою (проти 59% у 2008 році). До кінця поточного року планується відновити роботу ще 22. Діти п’ятирічного віку стовідсотково охоплені різними формами дошкільної освіти.

Значна увага приділяється роботі з обдарованою молоддю.

Створено 30 гімназій, 9 ліцеїв, 1 колегіум, 34 спеціалізовані школи.

За 2010-2012 роки введено в експлуатацію значущі для області об’єкти освіти, які профінансовані з обласного бюджету.

- навчально-оздоровчий комплекс «Ерудит» при Кременчуцькому педагогічному училищі імені А С Макаренка (с. Потоки Кременчуцького району). На  введення  І черги використано 8 млн. грн.  У його відкритті в лютому поточного року взяв участь Президент України В.Ф.Янукович;

- капітально відремонтовано 5 об’єктів освіти закладів обласного підпорядкування, в кожному з яких утримується понад тисячу дітей;

- введено в експлуатацію харчоблок з їдальнею Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, з початку будівництва освоєно понад 4 млн. грн., у тому числі з обласного бюджету понад 2 млн. грн.;

- ведеться будівництво та реконструкція 3 дошкільних навчальних закладів у Полтавському районі та  Кременчуці.

Найголовнішим напрямом реформ у сфері охорони здоров’я  є створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги. На сьогодні в регіоні такі Центри вже діють. Показник охоплення населення наданням медичної допомоги за принципом сімейного лікаря становить  85% (за 2010 рік - 79%).

Введено в дію ряд об’єктів охорони здоров’я: дитячу лікарню та пологове відділення в м. Лохвиця, пологове відділення Козельщинської центральної районної лікарні; амбулаторію загальної практики сімейної медицини в с. Заворскло Полтавського району, 2-гу чергу будівництва Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру, очисні споруди Гадяцького обласного протитуберкульозного санаторію та житловий будинок для медичних працівників Хорольської центральної районної лікарні. Завершені роботи з реконструкції бувшого офтальмологічного відділення 1-ої міської лікарні під обласний онкологічний диспансер м. Кременчука, приміщень під Центр матері і дитини Шишацької центральної районної лікарні. Облаштований Центр розвитку дитини раннього Полтавської обласної клінічної дитячої лікарні.

Відповідно до Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» проводиться реконструкція діагностичного корпусу Полтавської обласної клінічної лікарні ім.М.В.Скліфосовського під перинатальний центр, відкриття якого  планується в жовтні 2012 року. Також проведений комплекс заходів і розрахунки видатків для здійснення реконструкцій приміщень майбутніх міських перинатальних центрів вторинного рівня в міських пологових будинках Полтави та Кременчука.

Особлива увага приділяється розвитку та підтримці закладів культури.

Так, минулого року  відкрито після тривалих ремонтно-реставраційних робіт Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.В.Гоголя. Введено в експлуатацію кіноконцертний зал у м. Гадячі, Миргородський районний будинок культури, Великосорочинський сільський будинок культури Миргородського району. Відновлено роботу Юрківського сільського клубу Козельщинського району і перейменовано у клуб сімейного дозвілля, відкрито 2 клубних заклади у селах Давидівка Пирятинського та Івашки Полтавського районів.

У рамках дії Програми соціального розвитку сільських населених пунктів Полтавської області на 2011 рік відремонтовано 407 закладів культури у сільській місцевості, на суму більш ніж 14 млн. грн. Крім того, за рахунок коштів районних бюджетів області, бюджетів міст Кременчука, Миргорода у 2011 році виконані роботи з ремонту 51 будівлі закладів культури.

Мережа закладів, установ культури і мистецтва області складає 1761 одиницю. Протягом багатьох років вперше особлива увага приділялася розвитку та підтримці закладів культури в сільській місцевості.

Протягом вересня-жовтня 2011 року в сільських населених пунктах, райцентрах області проведено культурно-мистецьку акцію „Майстри мистецтв України – трудівникам села" за участю провідних колективів та майстрів сцени Полтавської обласної філармонії. Із обласного бюджету на захід виділено кошти в сумі 134 тис. грн.  Артисти побували у 25 районах області і показали 71 концерт для жителів сільської місцевості. Така ж позитивна тенденція зберігається і у 2012 році.

Щоб досягти позитивних зрушень у соціальній, гуманітарній сферах, мати змогу підвищувати зарплати і пенсії, створюються належні умови для розвитку економіки. Саме відродження та нарощування промислового та сільськогосподарського виробництва, нові організаційні і технологічні підходи у виробничій сфері дали змогу отримувати необхідний фінансовий ресурс для підвищення добробуту населення.

В області діє обласна Програма економічних реформ на 2010-2014 роки “Успішна Полтавщина – заможна територіальна громада. Будуємо разом”. У 2010-2012 роках проводилась робота з реформування пріоритетних сфер та напрямів розвитку: промисловості, агропромислового комплексу, житлово-комунального господарства, освіти та охорони здоров’я. Завдяки системному впровадженню реформ отримано конкретні результати.

Досягнуто помітних зрушень у сфері машинобудування, хімічної, харчової, переробної промисловості.

У 2011 році були виконані роботи щодо реалізації близько 300 інвестиційних проектів за рахунок всіх джерел фінансування  на загальну суму понад 4 млрд. грн., що дало змогу створити біля 2 тис. нових робочих місць.

Всього за 2011 рік підприємствами освоєно понад 10 млрд. грн. інвестицій в основний капітал (8-е місце серед регіонів України), що становить 120% до обсягу 2010 року. Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на одну особу склав   близько 7 тисяч гривень. (4-е місце серед регіонів України).

Позитивна динаміка залучення інвестицій зберігається і в поточному році. За результатами рейтингової оцінки Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у I кварталі  2012 році за напрямом «Інвестиційна та інноваційна діяльність Полтавська область посіла 3 загальне місце.

У поточному році передбачена реалізація 500 інвестиційних проектів загальною вартістю понад 4 млрд. грн., впровадження яких дозволить створити ще понад 2 тис. нових робочих місць. Найбільш важливим 75 інвестиційним проектам буде надаватися підтримка на регіональному рівні.

Зокрема,  серед  інвестиційних проектів 2012 року такі, як:

-   завод з виробництва зрідженої суміші пропан-бутану технічного (СП «Полтавська газонафтова компанія»). Проектна потужність нового підприємства дозволить компанії виробляти близько 140 т / добу суміші пропан-бутану;

-   розробка  Єристівського родовища ТОВ “Єристівський ГОК” у м.Комсомольськ. Також планується реалізувати проект з будівництва комплексу зі збагачення залізної руди. Проектна потужність - 6 млн. тонн високоякісних окатишів  на рік. Завершення будівництва попередньо заплановано на кінець 2014  року;

-   будівництво електрометалургійного комбінату «Ворскла Сталь» прямого відновлення заліза з використанням природного газу в м. Комсомольск. Планова потужність комбінату – 3 млн. тонн слябів на рік, що складе близько 8-10% обсягу виробництва металургійної галузі України;

-   будівництво ТОВ «HAKA.UA Свинокомплекси Полтава» у Полтавському районі свинокомплексу на 1250 продуктивних свиноматок із замкнутим виробничим циклом.

Одним з яскравих прикладів реалізації на Полтавщині інвестиційних проектів є проект ТОВ «Бєлгранкорм-Полтавщина» з реконструкції виробничих приміщень тваринницького комплексу, що розташований у с.Білики Кобеляцького району, та створення  свинокомплексу на 2,5 тис. продуктивних свиноматок і 55 тис. голів свиней.

У промисловості головна увага приділялась структурно-інноваційному оновленню виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

У 2012 році в основних галузях промислового комплексу закріпилися позитивні тенденції розвитку. З приростом виробництва спрацювали нафтопереробна (108,3%) та харчова галузі (101,8%), машинобудування (108,5%) та галузь з видобування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (101,2%).

Обсяги виробництва цукрової галузі в 2011 році збільшились в 1,7 рази. В області вироблено 412 тис. т цукру, що на 172 тис. т більше, ніж в попередньому році. Це найкращий результат за роки незалежності України.

Загальний індекс промислової продукції у 2010 становив 112,6% (по Україні -111%). У I півр. 2012 - 101,1% (по Україні – 100,4%).

Область стабільно утримує високий рівень прибутковості економіки. У 2010 році фінансовий результат склав 5 млрд. грн. прибутку; у 2011 році - 10,4 млрд. грн. прибутку; за I квартал 2012 року фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склав 1,6 млрд. грн. прибутку. Прибутково спрацювали 57% підприємств області.

У травні  2012 року рішенням XI сесії обласної ради VI скликання затверджено регіональну Програму розвитку внутрішнього виробництва на 2012-2015 роки «Модернізація – стратегічний вибір Полтавщини».

Заходи Програми спрямовані на підвищення економічної стійкості регіону на основі розвитку внутрішнього виробництва, насичення внутрішнього ринку якісною імпортозамінною продукцією, що сприятиме піднесенню добробуту громадян.

Провідними підприємствами області реалізується ряд інноваційно-інвестиційних проектів.

Крюківським вагонобудівним заводом направлено на технологічне оновлення виробництва майже 170 млн. грн. Підприємство успішно впроваджує інвестиційний проект зі створення ряду міжрегіональних двохсистемних електропоїздів з експлуатаційною  швидкістю  руху 160-220 (250) км/год. Фахівцями заводу освоєно виробництво 32 моделей і 24 модифікацій пасажирських вагонів та 4 моделей вагонів метро.

За всю історію підприємства досягнуто рекорд з будівництва вантажних вагонів. В минулому році їх збудовано майже 11 тисяч одиниць.

АвтоКрАЗ активно впроваджує інноваційний проект з виробництва автомобільного шасі нової модифікації під установку обладнання комунального та промислового призначення. Загальний обсяг фінансування проекту – 39 млн.грн.

Понад 20 млн.грн. інвестицій спрямовано на технологічну модернізацію виробництва Кременчуцьким  колісним заводом.             

Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом освоєно                               14 млн. дол. США для впровадження новітньої технології дозбагачення залізорудного концентрату. Загалом, в розвиток виробництва підприємством інвестовано 1,2 млрд.грн.

Заводом «Лтава» (м.Полтава) впроваджується інвестиційний проект «Створення високотехнологічного виробництва наукоємної імпортозамінної продукції для авіабудування. Реалізація проекту дозволить задовольнити потреби у даній продукції підприємств авіабудівної галузі України.

У сільському господарстві проводилась системна робота щодо забезпечення продовольчої безпеки регіону та держави, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та вирішення соціальних проблем села.

Реформування у цій сфері спрямовано на розвиток базових галузей сільського господарства, їх технологічне переоснащення та розвиток інфраструктури агропромислового комплексу.

Завдяки вжитим заходам вдалося забезпечити високі темпи зростання виробництва сільськогосподарської продукції.

За обсягами виробництва валової продукції Полтавська область посідає 4 місце, в розрахунку на одну особу - 3 місце, а за темпами росту – 2 місце в Україні.

Область посідає 1 місце в Україні за поголів’ям ВРХ, корів і виробництвом молока в сільгосппідприємствах.

Обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукції дозволяють у повній мірі задовольнити внутрішні потреби регіону у продуктах харчування.

Успішно розвивалась транспортна інфраструктура.

Здійснено переведення на електричну тягу ряд дільниць Південної залізниці протяжністю  117 км. На комплексну модернізацію ділянки залізничного напрямку Полтава-Кременчук-Бурти використано майже 180 млн. грн.

Полтавщина входить до першої п’ятірки регіонів за обсягами виконання будівельних робіт.  Так, темпи будівництва у 2010 році проти 2009 року становили  118,4%, у 2011 році проти 2010 року – 102,3%. Залишаються високими темпи робіт і в поточному році.

Полтавська область стабільно займає 5 місце за відсотком у загальному обсязі виконаних робіт по Україні та 2 місце  - за показником виробничої активності у розрахунку на 1 особу наявного населення.

В області успішно впроваджуються державні житлові програми, зокрема програма будівництва (придбання) доступного житла.

            За 2010 - 2011 роки в Програмі доступного житла взяли участь 86 сімей, які отримали державну підтримку на загальну суму 5,66 млн. грн. В будівництво було залучено власних коштів громадян на загальну суму 14,3 млн. грн.

       У 2012 році заплановано на реалізацію цієї програми залучити коштів з державного бюджету в сумі 5,3 млн. грн. та близько 17 млн. грн. коштів населення. За видачею іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом Полтавщина займає 3 місце в Україні.

Полтавська область на сьогодні може також слугувати прикладом суспільно-політичної стабільності, толерантних відносин між різними соціальними групами, громадськими об’єднаннями, політичними силами.

Держава робить все для того, щоб широкі кола громадськості брали безпосередню участь у виробленні державної політики, вирішенні питань місцевого значення. Область одна з перших прийняла програми взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з громадськістю та сприяння розвитку громадянського суспільства на Полтавщині, здійснює  їх фінансування.

 

 

 

Авторизація






Забули пароль?
Ще не зареєстровані? Реєстрація

Погода


[+]
  • Narrow screen resolution
  • Wide screen resolution
  • Auto width resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size
  • default color
  • blue color
  • green color